Моя історія дружби з мультиваркою До недавнього часу мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я могла спалити яєчню або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично. Перший час я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути. На https://recepti-dlya-multivarki.icu/ знайшла найпростіший рецепт «Ліниві голубці». Назва мене розсмішила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Натиснула кнопку «Гасіння» — і затамувала подих. За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: «Ти що, справді готуєш?». Коли я відкрила кришку, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми поласували нею за лічені хвилини. Тепер ми з мультиваркою — друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я вже вивчила її характери — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а «натискаю кнопки», я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.